Коментарі

     
 
Аля (анонімно) 3 червня 2009  Фальстарт як художня стратегія

Чомусь автор статті практично не говорить про читача, точніше про численних читачів книжок двотисячників, які не гірше за багатьох критиків та рецензентів оцінили творчість Цілик-Чеха-Бабкіної-і-ко і визначили їх місце на своїй книжковій поличці.
Звісно, серед таких читачів навряд чи є ті, хто старший за авторів, проте вони з великим інтересом поглинають літпродукт двотисячників. І навряд чи їм потім буде приємно читати в рецензіях значно старших дядь і тьоть, що те, що вони залюбки читали – насправді стоїть в літературі на "сумнівному щаблі". Бо їм справді близько і зрозуміло те, про що пишуть молоді автори, це шматочки з їхнього життя, весело та цікаво описані.

Просто, як на мене, слід розмежовувати професійну критику товстих журналів, місія якою – визначити місце твору у літературі загалом, і журналістські рецензії, місія яких – поінформувати про книгу та певний контекст довкола неї, визначити цільову аудиторію твору тощо.

 
 
 
 
 
previosСторінки: 3123
← Ctrl