Коментарі

     
 
Аля (анонімно) 3 червня 2009 → Фальстарт як художня стратегія

Чомусь автор статті практично не говорить про читача, точніше про численних читачів книжок двотисячників, які не гірше за багатьох критиків та рецензентів оцінили творчість Цілик-Чеха-Бабкіної-і-ко і визначили їх місце на своїй книжковій поличці.
Звісно, серед таких читачів навряд чи є ті, хто старший за авторів, проте вони з великим інтересом поглинають літпродукт двотисячників. І навряд чи їм потім буде приємно читати в рецензіях значно старших дядь і тьоть, що те, що вони залюбки читали – насправді стоїть в літературі на "сумнівному щаблі". Бо їм справді близько і зрозуміло те, про що пишуть молоді автори, це шматочки з їхнього життя, весело та цікаво описані.

Просто, як на мене, слід розмежовувати професійну критику товстих журналів, місія якою – визначити місце твору у літературі загалом, і журналістські рецензії, місія яких – поінформувати про книгу та певний контекст довкола неї, визначити цільову аудиторію твору тощо.

 
 
 
 
 
previosСторінки: 3123
← Ctrl